Анотація
Метою цього дослідження було вивчення впливу кадрової політики на економічну ефективність збройних сил з акцентом на оптимізацію витрат і боєготовність. У дослідженні проаналізовано моделі управління людськими ресурсами, включаючи набір за контрактом, довгострокове кадрове планування, короткострокові навчальні програми і ротацію, та їхній вплив на економічні показники збройних сил таких країн, як США, Велика Британія, Німеччина, Швеція, Канада, Австралія, Ізраїль, Франція, Італія, Іспанія, Індія, Румунія, Пакистан, Норвегія та Україна. Крім того, було проведено порівняльний аналіз оборонного сектору цих країн, з особливим акцентом на кадрову політику українського оборонного сектору. У дослідженні також було проведено SWOT-аналіз цих моделей, який допоміг оцінити їхні сильні та слабкі сторони, можливості та загрози для економічної ефективності оборонного сектору. Зокрема, контрактний набір забезпечує гнучкість у кадровому забезпеченні, але може призвести до низької лояльності персоналу, тоді як довгострокове кадрове планування сприяє стабільності, але вимагає значних інвестицій. Результати дослідження показали, що ефективне планування кар'єри, високі стандарти відбору персоналу, регулярне навчання та соціальна підтримка є ключовими факторами, які сприяють оптимізації витрат і стабільності персоналу. Крім того, інтеграція технологічної підготовки підвищує ефективність використання ресурсів та зменшує витрати на утримання. SWOT-аналіз показав, що гібридна модель, яка поєднує елементи різних підходів, забезпечує адаптивність у кризових ситуаціях, але вимагає ретельного управління через неоднорідність робочої сили. На основі отриманих результатів у дослідженні запропоновано рекомендації щодо оптимізації кадрової політики з метою підвищення економічної ефективності збройних сил, зокрема через гнучкі програми рекрутингу, використання цивільних фахівців на некритичних посадах та залучення резервістів для виконання допоміжних завдань у кризових умовах, з детальним аналізом їх імплементації в українському оборонному секторі. Отримані результати підтверджують, що збалансована кадрова політика дозволяє підтримувати боєготовність при одночасному зниженні загальних витрат на оборонний сектор
Ключові слова
військові ресурси; національна безпека; управління персоналом в армії; сектор безпеки; фінансування армії
Використані джерела
[1] Antai, I., Hellberg, R., & Skoglund, P. (2023). Logistics growth in the armed forces: Development of a theoretical framework and research propositions. Defence Studies, 24(1), 84-106. doi: 10.1080/14702436.2023.2249441.
[2] Australia’s 2023 defence strategic review. (2023). Strategic Comments, 29(3). doi: 10.1080/13567888.2023.2212988.
[3] Bradshaw, T. (2021). The evolution of the armed forces of the United Arab Emirates by Athol Yates (Warwick: Helion & Company Limited, 2020). pp. xv + 380. £35 (hardback). ISBN 9781912866007. Middle Eastern Studies, 57(5), 863-864. doi: 10.1080/00263206.2021.1928643.
[4] Bunde, T. (2021). Defending European integration by (symbolically) integrating European defence? Germany and its ambivalent role in European security and defence policy. Journal of European Integration, 43(2), 243-259. doi: 10.1080/07036337.2021.1877693.
[5] Calcara, A., & Simón, L. (2024). Face to face: France, Germany and the future of the European defence industry. Journal of European Public Policy. doi: 10.1080/13501763.2024.2358112.
[6] Caliskan, M., & Liégeois, M. (2020). The concept of ‘hybrid warfare’ undermines NATO’s strategic thinking: insights from interviews with NATO officials. Small Wars & Insurgencies, 32(2), 295-319. doi: 10.1080/09592318.2020.1860374.
[7] Clarke, D. (2021). The rhetoric of civil-military relations in contemporary armed forces museums. Journal of War & Culture Studies, 16(1), 80-99. doi: 10.1080/17526272.2021.1878321.
[8] Connelly, A., & Loong, S. (2023). The relationship between the armed forces and the state. Adelphi Series, 63(505-507), 29-62. doi: 10.1080/19445571.2024.2359328.
[9] Coticchia, F., & Moro, F.N. (2023). The Italian armed forces and the new conflicts in Europe. Contemporary Italian Politics, 15(2), 219-236. doi: 10.1080/23248823.2023.2191231.
[10] Danley, M.H. (2023). Problems and possibilities for NACO armed forces access points: The cases of Serbia and Yugoslavia. Cataloging & Classification Quarterly, 61(2), 119-188. doi: 10.1080/01639374.2023.2189897.
[11] Department of Defence of the United States. (2024). Annual reports. Retrieved from https://history.defense.gov/Historical-Sources/Secretary-of-Defense-Annual-Reports/.
[12] Domínguez, M., Aparicio, J., & Fonfria, A. (2023). The defence economy: An assessment of productivity change in NATO countries. Applied Economics, 56(18), 2158-2175. doi: 10.1080/00036846.2023.2186355.
[13] Druck, D. (2021). ‘The Reserves Will Hold’: Changes in the Israel defense forces’ operational concept. The RUSI Journal, 166(4), 40-50. doi: 10.1080/03071847.2021.1964099.
[14] Dudley, D. (2020). From challenged statehood to democratic civil-military relations: Defence reform in Montenegro. Journal of Balkan and Near Eastern Studies, 22(1), 84-102. doi: 10.1080/19448953.2020.1715667.
[15] Dyson, T., & Pashchuk, Y. (2022). Organisational learning during the Donbas War: The development of Ukrainian Armed Forces lessons-learned processes. Defence Studies, 22(2), 141-167. doi: 10.1080/14702436.2022.2037427.
[16] Dzhulai, M. (2023). Adaptation of the employer brand of a Ukrainian company in the EU market during the full-scale russian-Ukrainian war. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Economics”, 10(1), 9-18. doi: 10.52566/msu-econ1.2023.09.
[17] Edström, H., & Gyllensporre, D. (2023). Exploring NATO’s enlargements in Northern Europe: Theorizing military transformation. Comparative Strategy, 42(2), 264-286. doi: 10.1080/01495933.2023.2182111.
[18] Gavrysh, O., Gavrysh, I., Matiukhina, A., & Vasylets, I. (2024). The first year’s impact of the full-scale war on Ukrainian business. Economics of Development, 23(1), 18-29. doi: 10.57111/econ/1.2024.18.
[19] Håkansson, C. (2021). The European Commission’s new role in EU security and defence cooperation: The case of the European Defence Fund. European Security, 30(4), 589-608. doi: 10.1080/09662839.2021.1906229.
[20] Hooker, R.D. (2022). The state of NATO: An American view. Survival, 64(3), 103-113. doi: 10.1080/00396338.2022.2078049.
[21] Horncastle, J. (2022). The unsettled foundation: Self-management and its implications for Yugoslavia’s policy of Total National Defence. Defense & Security Analysis, 38(1), 106-121. doi: 10.1080/14751798.2022.2030919.
[22] India’s defence transformation. (2022). Strategic Comments, 28(6). doi: 10.1080/13567888.2022.2142363.
[23] India’s Ministry of Defense. (n.d.). Retrieved from https://mod.gov.in/.
[24] Israel’s Ministry of Defense. (n.d.). Retrieved from https://english.mod.gov.il/Pages/default.aspx.
[25] Ivanov, S., Yudina, S., Lysa, O., & Drahun, A. (2020). Classification and assessment of losses from the armed conflict in Donbas and annexation of Crimea. Economic Annals-XXI, 184(7-8), 107-123. doi: 10.21003/EA.V184-10.
[26] Jude, S. (2022). Geopolitical imaginations of war preparations: Visual representations of the Romanian armed forces’ military exercises. Critical Military Studies, 9(3), 404-424. doi: 10.1080/23337486.2022.2106101.
[27] Kormych, B., Averochkina, T., & Kormych, L. (2024). Black Sea, grain, and two humanitarian corridors: Unblocking Ukrainian shipping amid the Russian invasion. Small Wars & Insurgencies, 35(8), 1360-1396. doi: 10.1080/09592318.2024.2384679.
[28] Kostyuk, N., & Brantly, A. (2022). War in the borderland through cyberspace: Limits of defending Ukraine through interstate cooperation. Contemporary Security Policy, 43(3), 498-515. doi: 10.1080/13523260.2022.2093587.
[29] Kravchenko, K., Khairulin, O., Danchevskyi, S., Pavlushenko, S., & Chernobai, L. (2023). Psychological defense mechanisms of military service members as a personality stabilization regulatory system for combat mission effectiveness. Journal of Military Ethics, 22(1), 72-84. doi: 10.1080/15027570.2023.2235759.
[30] Kyrylov, Yu., Ibatullin, M., Konovalenko, A., Shylo, Zh., & Pochernina, N. (2024). Global changes in the development of the export potential of the grain sub-complex of the agrarian sector of Ukraine. Ekonomika APK, 31(3), 22-33. doi: 10.32317/2221-1055.2024030.22.
[31] Lindgren, P.Y., & Ofstad Presterud, A. (2021). High unemployment and the armed forces: The costs and benefits of recruiting military personnel in Norway. Defence and Peace Economics, 34(3), 360-384. doi: 10.1080/10242694.2021.2008190.
[32] Malik, N. (2024). Guns better than education: Political economy of defence, radical education policies, textbooks, and teachers’ outlook in Pakistan. Journal of Education Policy. doi: 10.1080/02680939.2024.2419665.
[33] Mantovani, M., & Müllhaupt, R. (2021). Analysing armed forces transformation: Methodology and visualisation. Defense & Security Analysis, 37(3), 364-380. doi: 10.1080/14751798.2021.1959731.
[34] Ministry of Defence of Pakistan. (n.d.). Retrieved from https://mod.gov.pk/index.
[35] Ministry of Defence of the United Kingdom. (2024). Ministry of Defence Annual Report and Accounts 2023 to 2024. Retrieved from https://www.gov.uk/government/publications/ministry-of-defence-annual-report-and-accounts-2023-to-2024.
[36] Ministry of Defence of Ukraine. (n.d.). Retrieved from https://mod.gov.ua/en.
[37] Nemeth, B. (2024). South Korean military power: Lessons Europe can learn from Seoul on spending defence budgets efficiently. The RUSI Journal, 169(1-2), 92-101. doi: 10.1080/03071847.2024.2355136.
[38] Novykova, I., Chornyi, R., Chorna, N., Bey, R., & Leszczynski, V. (2022). Simulation of comprehensive assessments of personnel innovation development management system. Lecture Notes in Networks and Systems, 486, 95-108. doi: 10.1007/978-3-031-08087-6_7.
[39] Ortiz-Villajos, J.M., & Martos-Gómez, J.J. (2023). Military technology, defense spending and modernization of the armed forces: The case of Spain, 1891-1935. Defence and Peace Economics, 35(7), 883-907. doi: 10.1080/10242694.2023.2198912.
[40] Panesar, R. (2022). Accountability and the use of the armed forces. Judicial Review, 27(2), 161-185. doi: 10.1080/10854681.2022.2117945.
[41] Ponomarenko, V., & Pysarchuk, O. (2024). Peculiarities of the impact of learning losses on the formation of human capital in Ukraine under martial law. Economics of Development, 23(1), 38-52. doi: 10.57111/econ/1.2024.38.
[42] Riemann, M., & Rossi, N. (2022). From subject to project: Crisis and the transformation of subjectivity in the armed forces. Globalizations. doi: 10.1080/14747731.2022.2104017.
[43] Rolfe, S., & Anderson, I. (2022). Meeting the housing needs of military veterans: Exploring collaboration and governance. Housing Studies, 39(2), 438-458. doi: 10.1080/02673037.2022.2056153.
[44] Sabatino, E. (2022). The European defence fund: A step towards a single market for defence? Journal of European Integration, 44(1), 133-148. doi: 10.1080/07036337.2021.2011264.
[45] Santos, V.M., & Siman, M. (2022). Civil-military relations as a ‘coordination problem’? Doctrine development and the multiple ‘missions’ of the Brazilian Armed Forces. Critical Military Studies, 10(2), 171-191. doi: 10.1080/23337486.2022.2047502.
[46] Shahini, E., Shebanina, O., Kormyshkin, I., Drobitko, A., & Chernyavskaya, N. (2024). Environmental consequences for the world of Russia’s war against Ukraine. International Journal of Environmental Studies, 81(1), 463-474. doi: 10.1080/00207233.2024.2302745.
[47] The Department of National Defence supports the Canadian Armed Forces. (n.d.). Retrieved from https://www.canada.ca/en/department-national-defence.html.
[48] van Vark, A. (2021). Under pressure: Security and stability related challenges for liberal democracy in North-western Europe. Democracy and Security, 17(3), 296-323. doi: 10.1080/17419166.2021.1920930.
[49] Vignoli, V. (2024). Reluctant remilitarisation: Transforming the armed forces in Germany, Italy and Japan after the cold war. Contemporary Italian Politics, 16(3), 374-375. doi: 10.1080/23248823.2024.2368981.
[50] Vilks, A., Kipane, A., & Krivins, A. (2024). Preventing international threats in the context of improving the legal framework for national and regional security. Social and Legal Studios, 7(1), 97-105. doi: 10.32518/sals1.2024.97.
[51] Wenas Inkiriwang, F. (2020). ‘Garuda shield’ vs ‘sharp knife’: Operationalising Indonesia’s defence diplomacy. The Pacific Review, 34(6), 871-900. doi: 10.1080/09512748.2020.1772352.
[52] Yatsiv, I., Pavlenchyk, N., Pavlenchyk, A., Krupa, V., & Yatsiv, S. (2024). Basic principles of corporate social responsibility management under martial law. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Economics”, 11(1), 103-113. doi: 10.52566/msu-econ1.2024.103.