Метою цього дослідження стало виявлення наявних проблем у використанні людського капіталу в міських і сільських регіонах Азербайджану. Для цього було проаналізовано демографічні дані за 2000-2024 роки та проведено опитування експертів у сфері управління людськими ресурсами та розвитку людського капіталу. У рамках проведеного дослідження було здійснено комплексний аналіз людського капіталу і демографічних процесів в Азербайджані. Було розглянуто концепції, пов’язані з демографічним переходом і накопиченням людського капіталу, що дало змогу розкрити значущість якісних освітніх програм, гідної оплати та привабливих умов у періоди зміни вікової структури населення. Згідно з даними проведеного опитування, 30 % респондентів із сільської місцевості вказали на брак кваліфікованої робочої сили, що може позначитися на технологічному оновленні та темпах економічного зростання регіонів. Опитані з міст також підтвердили цю тенденцію: 35 % зазначили труднощі в пошуку фахівців, які повною мірою володіють необхідними навичками. Крім того, було виявлено, що частка літніх людей (старше 60 років) у структурі населення прагне до 15 %, що ставить нові завдання перед системою соціального захисту. Для подолання негативних наслідків старіння населення було обґрунтовано необхідність розроблення механізмів, що дають змогу залучати старше покоління до економічної активності. Було проаналізовано, яким чином інфраструктурні обмеження, державна політика та урбанізація впливають на професійну мобільність і конкурентоспроможність працівників; результати засвідчили, що за умови грамотної підтримки з боку державних інституцій і роботодавців, а також за умови залучення освітніх закладів до постійного оновлення навчальних планів, можна пом’якшити негативні ефекти старіння населення та нестачі кваліфікованих фахівців. Проведене дослідження засвідчило, що максимізація економічного потенціалу регіонів в умовах прискореного старіння населення та міграційних процесів потребує взаємодії державних інститутів, бізнесу та освітніх організацій