Метою цього дослідження було оцінити економічну ефективність впровадження фотоелектричних (ФЕ) систем у зрошуваному землеробстві з урахуванням технічних, фінансових та екологічних аспектів їх застосування. Для досягнення цієї мети було проаналізовано рівні енергоефективності насосних станцій, вартість встановлення ФЕ систем та механізми державної підтримки. Результати дослідження показують, що впровадження сонячної енергії в зрошувальних комплексах знизило середні витрати на електроенергію до 0,05-0,12 доларів США за кВт⋅год порівняно з 0,20-0,35 доларів США для дизельних генераторів та 0,10-0,30 доларів США для централізованого електропостачання. Було визначено, що середній термін окупності ФЕ систем у зрошуваному землеробстві становить 5-8 років, що значно менше, ніж для дизельних генераторів, які не є економічно ефективними через високі експлуатаційні витрати. Дослідження підтвердило, що використання сучасних ФЕ систем у поєднанні з інтелектуальними насосами зменшило споживання енергії зрошувальними установками на 20-30 %, підвищивши їхню автономність та стабільність роботи. Аналіз впливу на навколишнє середовище показав, що фотоелектричні системи сприяють скороченню викидів CO₂ на 60-80 % порівняно з традиційними джерелами енергії, що є вирішальним фактором переходу до сталого сільськогосподарського виробництва. Було встановлено, що програми субсидування, механізм нетто-лічильника та пільгові кредити сприяють зменшенню початкових капіталовкладень та стимулюють сільськогосподарські підприємства до впровадження сонячних електростанцій. На основі отриманих результатів розроблено рекомендації щодо оптимізації механізмів фінансового стимулювання впровадження фотоелектричних систем у зрошуваному землеробстві, покращення технологічних параметрів фотоелектричних установок та використання цифрових платформ для управління енергією. На практиці результати можуть бути використані для обґрунтування проектів державно-приватного партнерства з будівництва сонячних електростанцій на зрошувальних насосних спорудах