У контексті повоєнного відновлення України креативність виступає ключовим чинником інноваційного розвитку та підвищення конкурентоспроможності бізнесу. Метою дослідження було визначити архетипи креативності серед працівників українських організацій, оцінити їх поширеність, мотиваційні чинники, бар’єри та фактори робочого середовища, що впливають на творчу активність. Методологія ґрунтувалася на проведенні онлайн-опитування 168 респондентів з різних секторів креативних індустрій та соціально-демографічних груп. Для аналізу було застосовано контент-аналіз відповідей, метод описової статистики та порівняльний аналіз груп респондентів. Ідентифікація архетипів проведена на основі самооцінки творчого потенціалу, частоти використання творчих методів і сприйняття користі креативності за бальною шкалою. У результаті виокремлено сім архетипів творчих працівників, кожен з яких має унікальний мотиваційний профіль, специфічні бар’єри та потребує адресної підтримки в робочому середовищі. Встановлено, що у вибірці домінують архетипи «Оптиміст» (32,9 %), «Практик» (24,1 %) та «Системний креатор» (21 %), що разом становлять 78 % усіх опитаних. Найбільш впливовими мотиваторами виявилися фінансові стимули (81,5 %), гнучкий режим роботи (64,3 %), професійний розвиток (63,7 %). Розроблено концепт адресних заходів, орієнтованих на особливості кожного архетипу, з рекомендаціями щодо оптимізації середовища для розвитку їх креативного потенціалу. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання його результатів керівниками підприємств, HR-фахівцями та консультантами з організаційного розвитку для впровадження ефективних програм стимулювання творчої активності персоналу з урахуванням архетипних особливостей. Їх впровадження сприятиме сталому розвитку бізнесу та повоєнному відновленню економіки на засадах інновацій та креативності