Прискорене поширення цифрових технологій упродовж 2015-2025 років суттєво трансформувало глобальні економічні системи, посиливши інтеграцію автоматизації, аналітики даних і цифрових фінансових сервісів у бізнес-процеси та водночас підвищивши рівень уразливості до кіберзагроз, регуляторної фрагментації й соціальної нерівності. В економіках, що перебувають у процесі структурної трансформації, забезпечення того, щоб цифрові інновації сприяли одночасно фінансовій безпеці та інклюзивному економічному зростанню, постало як нагальна наукова й політична проблема. Метою цього дослідження було виявлення та обґрунтування ефективних напрямів цифрової трансформації бізнесу, які одночасно посилюють фінансову безпеку та сприяють інклюзивному доступу до цифрових фінансових послуг. Для досягнення поставленої мети було застосовано змішану методологічну рамку, що поєднує системний та інституційний аналіз, порівняльний аналіз, статистичне й кореляційне моделювання, а також аналітичний синтез міжнародних і національних масивів даних Світового банку, Національного банку України та аналітичних напрацювань ОЕСР. Отримані результати засвідчили наявність тісного зв’язку між розширенням використання цифрових фінансових технологій та підвищенням рівня інституційної стабільності й економічної стійкості. Емпіричні дані по Україні за 2022-2024 роки показали, що кількість активних платіжних карток зросла більш ніж на 10 %, тоді як частка безготівкових операцій перевищила 90 %, що свідчить про стрімке поширення цифрових платіжних інструментів. Масове впровадження технологій ближнього бездротового зв’язку, токенізованих платіжних карток і хмарних фінансових сервісів сприяло прискоренню обробки транзакцій, підвищенню прозорості та поліпшенню захисту фінансових даних. Водночас у ході дослідження було ідентифіковано стійкі ризики й бар’єри, пов’язані з вразливостями кібербезпеки, регуляторною неузгодженістю та нерівномірним рівнем цифрової інклюзії серед різних груп населення, зокрема в сільській місцевості та серед осіб з обмеженим рівнем цифрової грамотності. Отримані результати підтверджують, що цифровізація одночасно генерує як і підвищення ефективності, так і нові конфігурації фінансових та інституційних ризиків. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його результатів органами державної влади, фінансовими регуляторами та менеджерами бізнесу для розроблення узгоджених стратегій цифровізації, що інтегрують технологічні інновації з вимогами кібербезпеки, регуляторної узгодженості та інклюзивного розвитку фінансової системи