Метою цього дослідження було оцінити вплив екологічної трансформації ЄС на економічний розвиток країн, що розвиваються, в контексті зайнятості, інвестиційної активності та зовнішньої торгівлі. Методологія дослідження базувалася на порівняльному, статистичному та сценарному аналізі, а також методах аналізу та узагальнення. Результати показали, що викиди вуглекислого газу у Великій Британії зменшилися майже на 29 %, у Німеччині – на 28 %, тоді як у В’єтнамі вони зросли на 106 %, в Індонезії – на 63 % та в Індії  – майже на 49 %, що свідчить про переміщення вуглецемісткого виробництва до ринків, що розвиваються. Експорт з Африки до ЄС зріс зі 136 млрд євро у 2019 році до 189 млрд євро у 2024 році, тоді як імпорт з Центральної Азії досяг 35,1 млрд євро. Сценарний аналіз показав, що втрати від експорту можуть перевищити 7,5 млрд євро для Африки та 1,4 млрд євро для Центральної Азії за песимістичним сценарієм. Потужність відновлюваної енергетики в Африці може досягти 96-99 гігават до 2030 року, тоді як у Казахстані вона може зрости майже до 4 гігават. Дослідження показало, що Європейська зелена угода збільшила торговельні ризики для вуглецевомістких секторів, одночасно стимулюючи розвиток відновлюваної енергетики та низьковуглецеву модернізацію промисловості. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання результатів органами державної влади, експортерами, промисловими підприємствами та інвесторами для оцінки ризиків Механізму вуглецевого коригування на кордоні та планування низьковуглецевої модернізації промисловості