Актуальність даного дослідження зумовлена специфікою діяльності закладів охорони здоров’я, які характеризуються високим рівнем професійної автономії медичного персоналу, значною відповідальністю за здоров’я та життя пацієнтів, а також жорсткими нормативно-правовими обмеженнями. Сукупність цих чинників робить проблему делегування управлінських повноважень особливо значущою та водночас недостатньо дослідженою як у теоретичному, так і в прикладному аспектах. Метою статті було обґрунтування теоретико-методологічних засад делегування управлінських повноважень у менеджменті закладів охорони здоров’я для підвищення ефективності та результативності управлінської діяльності. У процесі дослідження було використано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема аналіз і синтез наукових джерел, системний та структурно-функціональний підходи, порівняльний аналіз, узагальнення, а також логічне моделювання управлінських процесів у закладах охорони здоров’я. У результаті дослідження уточнено сутність делегування в менеджменті закладу охорони здоров’я як складного управлінського процесу, що передбачає передачу завдань, повноважень і відповідальності із збереженням належного рівня контролю та підзвітності. Розкрито особливості реалізації лінійних і функціональних повноважень у системі управління закладами охорони здоров’я, визначено їхні переваги та обмеження. Особливу увагу приділено ідентифікації основних ризиків делегування, серед яких недостатня компетентність персоналу, втрата управлінського контролю, комунікаційні бар’єри, психологічний опір змінам, професійне вигорання, зниження рівня стандартизації медичної допомоги, а також юридичні й етичні загрози. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості їх використання керівниками закладів охорони здоров’я для вдосконалення механізмів делегування шляхом підвищення рівня професійної підготовки персоналу, стандартизації управлінських процедур, чіткого розмежування відповідальності та посилення системи контролю й зворотного зв’язку