У статті визначено, що модернізація є елементом глобалізації і спрямована на забезпечення якісних змін у суспільстві і його структурі та осучаснення всіх сфер економічної системи, шляхом реалізації нових цілей і стратегій. Основними вимогами сьогодення, що висуваються перед державою, в процесі інтеграції до європейського економічного простору, є здійснення ефективних структурних перетворень, зокрема модернізації. Метою статті є обґрунтування необхідності запровадження модернізаційних змін в країні, дослідження еволюції теорії модернізації, аналіз існуючих підходів розуміння поняття «модернізація». У статті використовувались такі методи наукового дослідження: ретроспективний, групування та узагальнення, системного аналізу, синтезу та порівняння. Теоретичну і методологічну основу наукового пошуку складають праці вітчизняних та закордонних вчених з питань модернізації. Встановлено, що розвиток модернізації відбувався в чотири етапи (XVI ст. дотепер): рання індустріальна (мануфактурна) модернізація, індустріальна модернізація, пізня індустріальна модернізація, постіндустріальна модернізація. Безпосередньо теорія модернізації була сформована в сер. XХ ст. і вже пройшла кілька етапів еволюції. На основі проведеного дослідження визначено основні підходи до розуміння модернізації: процес переходу від традиційності до сучасності; процес пов’язаний з впровадження результатів науково-технічного прогресу з метою вдосконалення виробництва та підвищення конкурентоспроможності товару, підприємства, країни; стратегічний напрям розвитку країни шляхом здійснення перетворень у всіх сферах з метою підвищення добробуту всіх учасників суспільства. За результатами проведеного дослідження визначено, що: модернізація – це процес, який передбачає одночасні якісні зміни на всіх рівнях за всіма напрямами і впливає на всіх учасників суспільства; модернізація неможлива без впровадження інновацій, але з врахуванням історичних та національних особливостей країни; модернізація передбачає вдосконалення соціальної, економічної, політичної, культурної, екологічної складових з метою сталого розвитку; модернізація передбачає використання ефективних систем управління. Наукова новизна дослідження полягає у формуванні власного визначення поняття модернізації – комплексний процес синхронних, якісних, інноваційних перетворень на всіх рівнях, за всіма напрямами, шляхом використання ефективних інструментів управління, спрямований на забезпечення благополуччя всіх учасників суспільства та сталого розвитку. Оскільки модернізація є багатогранним і дискусійним явищем, актуальним є проведення подальшого дослідження з даної проблематики.