Протягом останніх років, в силу ряду економічних і соціальних проблем, банківська система України суттєво звузила свою діяльність на ринку кредитування. Погіршення динаміки економічного розвитку, проблеми формування ефективного механізму кредитної політики, відтік іноземного капіталу з банківської системи, погіршення фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання обумовлюють необхідність проведення дослідження впливу кредитних ресурсів та їх подальшого використання на розвиток реального сектора економіки країни. Метою статті є вивчення теоретичних і практичних аспектів впливу обсягів і структури використання кредитних ресурсів на динаміку і якісні параметри розвитку реального сектора економіки України. У статті виділено і проведено аналіз основних етапів формування кредитних відносин в Україні, обґрунтовано вплив структури використання кредитних ресурсів на параметри економічного розвитку. Обґрунтовано, що пріоритетне значення в умовах підвищення ефективності використання кредитних ресурсів набуває дослідження структури кредитів за сферами суспільного відтворення. Формування позитивного кредитного циклу залежить від правильності вибору структури кредитування. В умовах недостатнього рівня розвитку реального сектора важливо надавати пріоритет сфері матеріального виробництва, що забезпечує створення необхідної матеріальної бази для економічного розвитку. Надалі, з метою розширення економічної активності з позицій попиту, можливе збільшення обсягів кредитування в сферах споживання і обігу. Для сучасного стану розвитку української економіки надзвичайно актуальним є збільшення обсягів кредитів, які б спрямовувалися в сферу виробництва і споживання. Наукова новизна отриманих результатів полягає у виділенні особливостей «позитивного» і «негативного» циклів у сукупності відносин «реальний сектор економіки країни – кредитні відносини». Практичне значення обумовлено можливістю оптимізації інструментів кредитної політики з урахуванням динаміки економічного розвитку. Подальші дослідження будуть спрямовані на конкретизацію інструментів кредитної політики з урахуванням динаміки економічного розвитку.