У науковій праці наведено результати узагальнень дії експортного контролю як інструменту зовнішньоекономічної політики держави. Мета статті – навести результати узагальнень щодо сутності експортного контролю як об’єкта економічного дослідження та інструмента зовнішньоекономічної політики держави. Вказано, що експортний контроль як суспільне явище ґрунтується на складному поєднанні та протиріччях економічних інтересів, а як механізм – є складною управлінською та організаційно-економічною процедурою. Доведено, що експортний контроль, якщо його сприймати як сукупність обмежувальних норм, суттєво впливає на показники виробничої та фінансової діяльності підприємств, що займаються виробництвом і постачанням товарів та послуг військового призначення. З цієї точки зору експортний контроль слід розглядати як фактор, що здатен впливати на конкурентну позицію підприємств, які функціонують у ринковому середовищі як господарюючі суб’єкти, а також на показники зовнішньоекономічної діяльності національного господарства. Зроблено висновок, що експортний контроль представляє інтерес як явище, в якому реалізується функціональне призначення певного суспільного процесу, зокрема у сфері економічних відносин в частині виробництва та реалізації (споживання) певних товарів і послуг, причому наслідки цього процесу можуть бути оцінені у грошових (вартісних) показниках. Експортний контроль як інструмент зовнішньоекономічної політики держави стосується лише порівняно невеликої групи товарів і послуг (товарів та послуг, які мають військове призначення або можуть бути використані у військових цілях), на які розповсюджуються міжнародні та національні обмеження. Практичне значення отриманих результатів полягає у визначенні експортного контролю як важливої складової режиму міжнародної безпеки, що здатен суттєво впливати на динаміку і показники економічної діяльності, міжнародної торгівлі, інвестиційної активності. Наукова новизна дослідження полягає у припущенні, що посилення обмежень у сфері експортного контролю (встановлення заборон, розширення списків товарів, запровадження додаткових адміністративних процедур тощо) призводить до гальмування економічної активності. І навпаки, пом'якшення обмежень здатне призвести до стимулювання економічної активності. Тому використання експортного контролю як інструменту зовнішньоекономічної діяльності має бути досить «обережним», враховувати геополітичні, військові, економічні аспекти. Подальші дослідження будуть спрямовані на оцінювання впливу змін режиму експортного контролю на динаміку експортної активності.