Актуальність теми дослідження обумовлена проблемами досягнення конкурентоспроможності у постіндустріальному суспільстві, які прямо залежать від швидкості адаптації креативного потенціалу країни до потреб світової економіки. Метою статті є дослідження теоретичних та методологічних напрацювань сучасної економічної школи щодо концепції становлення креативної економіки, доповнення їх власними зауваженнями щодо ролі інтелектуальної та знаннєвої складових людської праці та особливостей формування креативної інфраструктури. На основі використання методів економіко-аналітичного аналізу досліджено процеси формування креативного технологічного укладу, що охоплюють феномен кластеризації інновацій в понижувальній та підвищувальній стадіях, а також взаємопов’язаність технологічних проривів в провідних галузях, новітніх конструктивних матеріалах, невиробничому споживанні та інфраструктурному розвитку. З використанням контент-аналізу здійснено узагальнення поглядів науковців на сутність концепції, визначення креативної економіки. Окреслено основні функції знання в системі креативної економіки. Показано, що сутність концепції креативної економіки полягає у використанні знань для створення конкурентоспроможних на світових риках нових технологій та видів продукції. Структурне наповнення креативної економіки складають чотири основні компоненти: 1) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, інновації; 2) освітні програми, що сприяють формуванню високоінтелектуального людського капіталу; 3) високотехнологічне виробництво; 4) інформаційні і комп’ютерні технології. Наукова новизна дослідження полягає у систематизації наукових доробок вітчизняних та закордонних науковців в галузі креативної економіки. Зокрема, запропоновано власне визначення креативної економіки – це новий еволюційний формат процесу становлення та розвитку світового господарства, за якого економічне зростання та соціальний прогрес досягаються за рахунок інтелектуальної складової людської праці та постійно поновлюваних знань. Нелінійний характер економічних взаємозв’язків сприяє формуванню відповідної інфраструктури, якою визначаються подальші зміни у процесах матеріального виробництва. Власне креативна економіка, як еволюційний формат розвитку світового господарства, здатна забезпечити економічне зростання за рахунок використання постійно поновлюваних знань та інтелектуальної складової людської праці.