Економічна ефективність діяльності залежить від рівня забезпеченості підприємства усіма видами ресурсів та їх раціонального використання. Актуальність дослідження за обраною тематикою, його теоретичне та практичне значення пов’язані зі зростанням ролі управління витратами та собівартістю, як інструментом, що підвищує конкурентоспроможність вітчизняних виробників продукції в умовах економічної глобалізації. Основою успішного розвитку підприємства є аналіз витрат на виробництво продукції, який здійснюється з метою контролю за використанням ресурсів у господарській діяльності підприємства та пошуку напрямів зниження собівартості та збільшення прибутку. Метою статті є систематизація теоретичних положень щодо оптимізації виробничих витрат та пошук найефективнішого способу використання наявних ресурсів підприємства. У статті приділено увагу існуючим дефініціям поняття «управління витратами». Незважаючи на те, що витратам було приділено досить багато уваги у працях вчених, на сьогодні не повною мірою вирішено проблеми управління ними. Розроблені на підприємстві підходи до управління витратами дають змогу визначити основний напрямок використання наявних ресурсів для досягнення перспективних кінцевих результатів. Удосконалення системи управління витратами націлене на постійний пошук і виявлення резервів економії ресурсів, нормування витрат, планування, стимулювання ресурсозбереження і зниження витрат з метою підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. Також у статті засобами економіко-математичного моделювання здійснено пошук найоптимальнішого обсягу виробничих витрат підприємства з метою зниження собівартості продукції. На базі отриманої облікової інформації про результати діяльності підприємства побудовано лінійну модель, яка дозволяє максимізувати прибуток шляхом найефективнішого використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, а також виробничих потужностей сільськогосподарського підприємства. Проведено розрахунок оптимального обсягу виробничих витрат за основними видами продукції рослинництва. Практична значущість отриманих результатів полягає у наданні можливості виявлення і використання внутрішніх резервів підприємства для підвищення ефективності виробництва та рівня рентабельності. Перспективи подальших досліджень полягають у аналізі факторів, які впливають на витрати агропромислових підприємств та пошуку шляхів їх скорочення.