У статті розглянуто особливості сталого управління розвитком лісопромислового комплексу регіону. Охарактеризовано основні напрями, що пов’язані з покращенням ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів на основі невиснажливого лісокористування. Обґрунтовано дію принципів, критеріїв та індикаторів щодо раціонального управління лісами регіону в системі природокористування та природоохоронної діяльності в контексті забезпечення сталого розвитку лісоресурсної сфери з врахуванням регіональних засад – економічних, екологічних, соціальних, духовних. Наголошено на реалізації комплексного підходу у сфері лісокористування з метою забезпечення збалансованості використання усіх сировинних якостей лісових ресурсів та компонентів навколишнього природного середовища. Визнано, що визначальними ознаками комплексності в лісоресурсній сфері є: територіальність, взаємозумовленість, взаємопов’язаність, багатокомпонентність, системність, синергічність. Обґрунтовано важливість реалізації впровадження на території лісових земель регіону перспективного швейцарсько-українського проекту FORZA, спрямованого на розвиток багатофункціонального ведення лісового господарства, наближеного до природи лісництва та зменшення тиску на навколишнє середовище при лісозаготівлях, підтримання функцій лісу, збільшення виробництва лісових товарів та послуг, а також реконструкцію порушених стихією та біотичними факторами лісостанів. У статті на основі узагальнення основних завдань, викладених у Концепції реформування та розвитку лісового господарства України схваленої Кабінетом Міністрів (2006 р.), окреслено напрями раціонального лісогосподарювання та підвищення ролі лісового сектору в державі та регіоні. Зокрема, наголошено на необхідності забезпечення ефективного використання лісів та лісосировинних ресурсів як визначальних факторів сталого соціально-економічного розвитку регіону та життєзабезпечення населення. В процесі дослідження окреслено стратегічні завдання розвитку лісопромислового комплексу області, які передбачають ведення лісового господарства виключно на науковій основі з метою втілення в життя єдиної організаційно-технічної політики використання лісових ресурсів та лісовідновлення, застосування природозберігаючих технологій та впровадження екологічних підходів у лісокористуванні, забезпечення основного принципу лісівництва – постійності і невичерпності лісокористування.