Актуальність теми проведеного дослідження є очевидною, оскільки будь-які структурні зміни, що відбуваються на рівні регіону, мають вплив на характер руху ресурсних потоків, на рівень соціально-економічного розвитку регіону, а відповідно і на рівень його економічної безпеки. Відсутність узгодженості між стратегічними інтересами регіону та частковими інтересами власників господарюючих суб’єктів може призвести до ігнорування останніми інтересів регіону та послаблення його економічної безпеки. Особливу небезпеку на даний час складає неконтрольований рух ресурсних потоків, зокрема міграція кадрів та фінансового капіталу, що може призвести до розбалансованості відтворювальної системи регіональної економіки. У зв’язку з цим вирішенню проблеми моделювання ресурсних потоків регіону треба приділяти значно більше уваги. Основною метою статті є розробка наукових підходів до моделювання ресурсних потоків регіону. У статті елементи регіональної системи розглядаються як відкриті підсистеми, функціонування яких має певний вплив на регіональний розвиток та характеризується великою кількістю зв’язків, в основі яких лежить рух ресурсних потоків. Зазначено, що ресурсний потік розглядається як сприятливий рух ресурсів, який має вплив на розвиток регіональної соціо-еколого-економічної системи. Запропоновано розглядати регулювання ресурсних потоків регіону як процес, що включає формування, стимулювання переміщення в необхідному напрямку і перетворення ресурсів у напрямку забезпечення економічного та стійкого розвитку регіону. Визначено, що регулювання ресурсних потоків передбачає проведення моніторингу та окреслено принципи, у відповідності з якими повинно здійснюватися координування ресурсних потоків, а саме: системність, комплексність,науковість, конструктивність, варіантність. Як варіант розв’язання проблеми в основу моделювання ресурсних потоків регіону може бути покладена концепція «балансу балансів» яка передбачає збалансування процесів формування і використання природних, демографічних, людських, господарсько-економічних ресурсів території, які об’єднуються в одне ціле. Автори пропонують динамічну модель, якою описується стан ресурсу, та оптимізаційну задачу формування ресурсних потоків. Для оптимізації потоків ресурсів у регіоні запропоновано використання задач транспортного типу, а для прогнозування значень показників ресурсозабезпеченості регіону – моделей часових рядів і регресійних моделей з одним рівнянням. Розроблена модель базується на побудові цільової функції та визначенні оптимального розміру ресурсного забезпечення з точки зору цілей регіону. В якості основної мети управління ресурсним забезпеченням регіону розглядається максимальне задоволення постійно зростаючих потреб регіону.