Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія «Економіка»

Том 6, № 1, 2019 open access Open access

Відповідальність суб’єктів ЗЕД за результатами митного пост аудиту: вітчизняна практика та досвід країн ЄС

Тетяна Олександрівна Скоромцова

DOI http://www.doi.org/10.31339/2313-8114-2019-1(11)-142-146 Сторінки 142 –146 Переглядів 867 Переглядів

Анотація

Порядок провадження митного пост-аудиту в Україні, незважаючи на значну увагу, що приділяється його розвитку в контексті протидії порушенням митних правил, наразі не можна визнати досконало дослідженим, особливо в частині встановлення відповідальності суб’єктів ЗЕД за порушення правил після випуску товарів. Метою статті є дослідження проблемних питань, що стосуються правового регулювання відповідальності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні за фактами порушення митного законодавства, які виявлені за результатами митного пост-аудиту. Методами дослідження є аналіз нормативно-правових документів, теоретичних розробок вітчизняних та закордонних вчених і практиків щодо встановлення відповідальності за результатами пост митного аудиту. У статті розглядаються окремі аспекти системи штрафних санкцій в частині відповідальності суб’єктів ЗЕД за результатами митного пост-аудиту, а саме: недостатню ефективність адміністрування нарахованих податкових та митних зобов’язань і фінансових санкцій, визначених у податковому повідомленні-рішенні; недосконалість механізмів податкової застави майна суб’єктів господарювання; процедури забезпечення митних гарантій. Так, норми Податкового кодексу України, що регулюють визначення суми податкових грошових зобов’язань платника, порядок їх сплати та оскарження, зупиняють виконання платником грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні. Натомість, у Митному кодексі ЄС встановлено, що подання апеляції не повинно викликати призупинення виконання оскаржуваного рішення. У статті також розглядаються недоліки основних компонентів інституту гарантій: процедури надання фінансових гарантій та визначення особи-гаранта. Так, згідно Митного кодексу ЄС, гарантії встановлюються  до понесених митних боргів та тих, що можуть виникнути, а у вітчизняних нормах передбачено надання гарантій на суми митних платежів, що підлягають сплаті. В статті проаналізовано недосконалість вітчизняного механізму податкової застави майна платників податків – боржників, що спричиняє неефективне адміністрування податкового боргу. Наукова новизна і практична значимість результатів дослідження. За результатами проведеного аналізу встановлена та обґрунтована необхідність наближення діючих норм митного законодавства України до європейських стандартів та надано пропозиції щодо вдосконалення чинного митного законодавства про відповідальність за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням міжнародних стандартів і правових норм ЄС. Це надасть можливість забезпечити більш дієвий механізм відповідальності суб’єктів ЗЕД та підвищить фіскальну ефективність вітчизняної системи податкового та митного контролю в Україні.

Ключові слова

митний пост-аудит, порушення митних правил, відповідальність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, митне законодавство, інститут гарантій, компроміс, апеляція.

Використані джерела

Використані джерела в процесі публікації

ЦИТУВАТИ

Skoromtsova, Т. (2019). Responsibility of Subjects of Foreign Economic Activity According to the Results of the Customs Post Audit: National Practice and Experience of EU Countries. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Economics”, 6(1), 142-146. http://www.doi.org/10.31339/2313-8114-2019-1(11)-142-146