Сучасний стан розвитку суспільства, який проходить у складних і суперечливих умовах економічної та соціально-політичної нестабільності, на нашу думку, підвищує вимоги до мобілізації емоційних, когнітивних, поведінкових ресурсів молодої людини, її постійної готовності до вирішення складних життєвих проблем. Особливої уваги потребує студентська молодь, порушення процесу адаптації якої спотворює її гармонійний особистісний і професійний розвиток, можливість успішної самореалізації, здатність до осягнення всього різноманіття навколишнього світу та культури. За таких умов підвищення адаптивного потенціалу студентства – одне з найважливіших завдань системи освіти і, зокрема, вищих навчальних закладів. Стаття присвячена такому актуальному питанню сучасності як психічна стійкість. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити психологічний зміст й особливості процесу нервово-психічної стійкості студентів закладу вищої освіти гуманітарних та економічних спеціальностей. Для досягнення поставленої мети авторами використано такі методи і прийоми теорії пізнання як аналіз і синтез, встановлення причиннонаслідкових зв’язків розвитку процесів і явищ, табличний та графічний методи. Психічна стійкість – це властивість особистості, окремими аспектами якої є стійкість, урівноваженість, опірність, які дають змогу особистості протистояти життєвим труднощам, несприятливому тискові обставин, зберігати здоров´я і працездатність у різних випробуваннях. В статті описані результати емпіричного дослідження нервовопсихічної стійкості студентської молоді, проведено аналіз отриманих результатів. Виявлено в обох групах наявний високий рівень депресії, що свідчить про існування проблеми депресії у студентському середовищі. У результаті дослідження було з’ясовано, що особливої уваги потребує процес адаптації до навчання студентів вищих навчальних закладів гуманітарного-економічного профілю, зумовлений взаємодією чинників психологічного (когнітивні, емоційні, вольові) та соціально-психологічного (суспільні стереотипи, соціальний статус та роль, соціальна ідентичність тощо) змісту.