Анотація
Як показує світовий досвід, більшість країн на певних етапах розвитку провадили політику імпортозаміщення для того, щоб захистити певні сектори своєї економіки до моменту досягнення ними достатнього рівня конкурентоспроможності на світовому ринку. Необхідність імпортозаміщення для України обумовлена тим, що цей процес є каталізатором структурних зрушень в економіці, передумовою її інноваційного розвитку, стимулом нарощення ділової активності, а також основою для збільшення експортного потенціалу вітчизняних товаровиробників. Метою статті є визначення рівня імпортозалежності економіки України за сегментами споживання продукції переробної промисловості та обґрунтування напрямків і механізмів реалізації державної політики імпортозаміщення. У цьому контексті проведено порівняльну оцінку залежності економіки України і країн ЄС від імпорту промислової продукції у розрізі 16-ти виробництв переробної промисловості, класифікованих за рівнями технологічності, відповідно до стандартів євростату. На основі використання даних матриці «витрати-випуск» визначено частку імпорту в загальному споживанні продукції переробної промисловості в Україні, яка у 2016 році досягла 52,4%, тоді як у державах-членах ЄС значення цього показника в середньому становило 37,4%. Встановлено найвищу залежність національної економіки від імпорту продукції машинобудування і хімічної промисловості, тобто ключових системоформуючих високотехнологічних виробництв. За результатами проведених розрахунків та аналітичних оцінок побудовано систему пріоритетів імпортозаміщення на внутрішньому ринку промислових товарів в Україні та окреслено базові напрямки розвитку імпортозаміщувальних виробництв. Наукова новизна отриманих результатів полягає у визначенні структурно- динамічних трансформацій у проміжному і кінцевому споживанні промислової продукції (вітчизняної та імпортної), а також валовому нагромадженні основного капіталу в Україні. Практичну цінність має запропонована множина інструментів регулятивного впливу держави (фіскальних, організаційних та інструментів торговельної політики), спрямованих на зменшення ступеня імпортозалежності національної економіки. Водночас реалізація державної політики імпортозаміщення потребує вичерпних аналітичних оцінок, передусім ефективності капіталовкладень в організацію нових чи реконструкцію наявних виробництв, продукція яких здатна замістити імпортну на внутрішньому ринку.
Ключові слова
інструментальні компетентності, міжособисті компетентності, системні компетентності, інноваційні менеджери, конкурентоспроможність особистості, креативність.