Інтеграція України в Європейський економічний простір супроводжується масштабною трудовою міграцією економічно активного населення. У нинішніх умовах вона набуває якісно нових форм, змінюється мотиваційна складова трудових переміщень, суттєвих змін зазнала структура населення, включеного в сферу міграційних процесів, зростає частка осіб з високим професійно-кваліфікаційним та освітнім рівнем і значним досвідом роботи. Все це вимагає глибокого осмислення та дослідження причинно-наслідкових зв'язків трудової міграції, глибокого наукового аналізу сучасних тенденцій, виявлення переваг та потенційних загроз для країни, формування виваженої державної трудоміграційної політики. Віддаючи належне існуючим науковим напрацюванням, слід констатувати, що дослідження трудоміграційних процесів, за незначним винятком знаходяться на початковій стадії: багато методичних та організаційних аспектів їх регулювання належним чином нерозкриті, їм бракує глибокого наукового розуміння сутності міграційних процесів як складного соціально-економічного явища. У статті зроблено спробу розкрити гносеологічну природу та сутність міграційного процесу як складної системи соціального порядку. Особлива увага приділена аналізу його системоформуючих складових, що перебувають між собою у причинно-наслідкових зв'язках і забезпечують його цілісність, що має важливе значення для формування організаційно-економічного механізму регулювання трудоміграційними процесами. В процесі дослідження з'ясовано, що міграційний процес як складна система включає ряд взаємопов'язаних між собою стадій – міграційне середовище, міграційну ситуацію, міграційну поведінку, міграційний рух, тобто мобільність та адаптацію трудових мігрантів. В статті особливий акцент робиться на аналізі вихідної, базової стадії міграційного процесу – міграційному середовищі, яке детермінує міграційну ситуацію, під впливом якої формується міграційна поведінка, а відтак міграційна мобільність та інтенсивність трудових переміщень. Таке розуміння сутності міграційних процесів має важливе значення для практики регулювання міграційними процесами та формування організаційно-економічного механізму регулювання трудовими переміщеннями. Аналіз кожної із виокремлених стадій дає можливість забезпечити системність і комплексність управління трудоміграційними процесами, підвищити ефективність державної міграційної політики.