Актуальність проблеми функціонування сфери фізичної культури та спорту в умовах недостатнього охоплення різноманітними спортивними заходами молоді та погіршення стану здоров’я пересічного українця недостатньо досліджена. Метою дослідження є характеристика базових компонентів системи державного управління у сфері фізичної культури та спорту. У статті були використані такі методи: пошуковий, аналіз наявної методичної та наукової літератури, класифікація, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків, систематизація ключових моментів зазначеної вище проблематики. У процесі літературного огляду виявлено сучасний стан дослідження зазначеної проблематики, визначено її перспективність. Зазначено, що у наш час високих технологій і достатку продуктів харчування, відбувається зменшення фізичної активності населення. Вказано, що виникає нагальна потреба в актуалізації та популяризації розвитку масової фізичної культури і спорту. Охарактеризовано діючий стан регулювання державою сфери фізичної культури та спорту. Обумовлено, що невирішеність проблем окремих напрямів послабить динаміку розвитку сфери фізичної культури і спорту. Ефективний розвиток фізичної культури і масового спорту із боку держави та супроводжуючі його стійкі гуманітарні ефекти серед населення України можливі лише на основі комплексних науково-обґрунтованих інфраструктурних та організаційно-управлінських рішень за всіма відповідними напрямами. Вказано, що вирішити весь комплекс проблем, які наявні у сфері фізичної культури і спорту, неможливо за допомогою проведення окремих дій, які не пов’язані між собою. Підсумовано, що тісний взаємозв’язок процесів, які виникають у цій галузі, з процесами, що відбуваються у суспільстві, свідчить про необхідність використання програмно-цільового методу у цілях успішного вирішення завдань у сфері фізичної культури та спорту на державному рівні.