Охорона праці на підприємстві визначається більшістю економістів як система, яка значною мірою дозволяє розширити можливості підприємств із досягнення результатів операційної діяльності. Водночас роль охорони праці як чинника, що може посилити виробництво, визначається подібно лише у країнах із ринковою економікою. Актуальність дослідження визначається можливостями позиціонування охорони праці як чинника, що підвищує цінність продукції, яка виробляється зокрема й для країн із перехідною економікою. Мета дослідження полягає у необхідності розробки моделей, що дозволяють оцінити економічний ефект від впроваджуваних заходів на підприємствах як промислового, так і консалтингового сектору. Методами дослідження є аналітичні та методи моделювання економічних структур. У роботі визначено, що вартість виробничого травматизму та професійних захворювань заразом із економічною ефективністю заходів із охорони праці є важливим стимулом для роботодавців прийняти ці заходи. Виявлено, що вони особливо зацікавлені у тому, чи є інвестиції в програму економічно ефективними (ефект дає хорошу віддачу від вкладених грошей) або економічно вигідними (фінансові вигоди сприятливі). Авторами показано, що більшість опублікованих інтервенційних досліджень дотепер були зосереджені на ефективності інтервенцій, а не на їхній економічній ефективності. Виділення розробленої методичної структури дозволяє визначити вже за кількісними характеристиками можливості для структурування та досягнення цілей як встановлених для підприємства акціонерами, так і виробничими планами. У статті визначені межі використання інтересів охорони праці як соціальної структури в сукупності з використанням методів виробничого планування. Необхідні подальші високоякісні дослідження, що проводять повну економічну оцінку, щоб мати можливість зробити подальші висновки щодо економічної ефективності заходів із охорони праці з погляду роботодавця.