Взаємодія держави та бізнесу є одним з основних шляхів вирішення соціальних проблем сучасних держав. Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що розвиток форм державно-приватного партнерства забезпечує приплив інвестицій з боку приватних підприємців у сферу охорони здоров'я та фармацевтики в Республіці Казахстан. Метою статті є характеристика державно-приватного партнерства та аналіз міжнародного досвіду реалізації практик на конкретних проектах. Основною методологічною базою дослідження стали такі методи: системний, структурно-функціональний, інституціональний, монографічний, прогнозування, табличний і графічний. У процесі дослідження розглянуто теорію та практику державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров'я та фармацевтичній сфері, ознаки та принципи такого партнерства. Проведено класифікацію, проаналізовано найбільш яскраві приклади реалізації державно-приватного партнерства. Досліджено відмінності між контрактами державно-приватного партнерства, звернуто увагу не тільки на функції і зміст таких договорів, але й на терміни, передбачувані ризики. Проаналізовано переваги для кожної із зацікавлених сторін у державно-приватному партнерстві: приватний сектор, державний сектор, споживачі. Проведено аналіз сучасного стану державно-приватного партнерства в розглянутій сфері в Республіці Казахстан. Практична цінність дослідження полягає в розробці рекомендацій щодо поліпшення форм державно-приватного партнерства для органів влади з метою збереження контролю з боку держави і дотримання умов адекватного розподілу між учасниками такого виду партнерства всіх ризиків, відповідальності та вигод