У статті пропонується рішення однієї з проблем, що виникає у повсякденній практиці керівного складу Збройних Сил та Міністерства оборони України – розпорядників коштів під час прийняття управлінських рішень. Актуальність дослідження полягає у визначенні механізмів швидкого поповнення втрат оборонної продукції завдяки завчасному розподіленню оборонного замовлення серед виробників із заощадженням бюджетних коштів. Мета статті полягала у розробленні найбільш економного (заощадливого) варіанту розміщення замовлення між декількома потенційними виконавцями із завданням економії бюджетних коштів, мінімізації можливих ризиків із перевищення витрат замовника та організації раціонального витрачання фінансового ресурсу. Для розв’язання проблеми запропоновано підхід із використанням статистичного методу кількісного аналізу ризиків на підставі визначення двох показників: імовірності отримання економії та ризику неотримання очікуваної економії. Наведено приклад використання запропонованого підходу для двох альтернативних варіантів розміщення замовлення безпілотних літальних апаратів для створення спільних авіаційних груп між трьома потенційними виконавцями. Запропонований механізм зведення розрахунків у підсумкову таблицю, прийнятну для аналізу та прийняття остаточного рішення у ланці управління щодо замовлень продукції. На відміну від підходів, що використовуються у країнах із розвиненою економікою, у запропонованому підході враховуються можливості виробника щодо обсягів виробництва продукції та стислість термінів виготовлення продукції оборонного характеру. Зазначено, що розглянутий підхід може бути використаний і за наявності більш ніж двох альтернативних варіантів розподілу замовлень та для більш ніж трьох потенційних виконавців замовлення