Мінливість і невизначеність зовнішнього середовища, притаманні підприємницькій діяльності, зумовлюють високий рівень ризику й підвищують роль стратегічного планування як особливого інструменту адаптації до зовнішнього середовища. Метою наукового дослідження було формування концептуального підходу до процесу розробки стратегії інноваційно-інвестиційної активності харчового підприємства. Під час дослідження теоретичної бази дослідження було визначено, що питання стратегічного планування підприємства загалом та окремих економічних функцій, зокрема інноваційної, розроблялося багатьма зарубіжними й українськими дослідниками. Однак здебільшого в літературі інноваційна й інвестиційна стратегії розглядаються окремо, водночас вони тісно пов’язані, та можна говорити про здійснення інноваційного проекту як здійснення й інвестиційного проекту. В останні часи в літературі з’явилося поняття інноваційно-інвестиційної активності, однак методологія раціональної організації такої активності не набула достатньої розробки. У процесі дослідження було надано характеристику трьом основним підходам до розробки стратегії інноваційно-інвестиційної активності, а також сформульовано власний четвертий підхід. Також було зроблено аналіз методологічних принципів, що є основою побудови стратегій інноваційно-інвестиційної активності. Було зроблено висновок про те, що ефективність процесу розробки стратегії залежить від створення системи її інформаційної підтримки. Водночас підвищення продуктивності інноваційно-інвестиційної діяльності окремих підприємств сприятиме збільшенню кількості підприємств, що здійснюють таку діяльність, що буде позитивно впливати на економіку країни загалом. Практична значимість дослідження полягає в тому, що розглянуті стратегії інноваційно-інвестиційної активності можна використовувати в діяльності відповідних підприємств