Однією з домінантних рис сучасного цивілізаційного розвитку є зростаюча залежність між економічним зростанням країни та якістю її людського потенціалу, рівень і стан якого є важливим компонентом національного багатства та рушійною силою економічного поступу. Звідси підвищена увага до аналізу сучасних тенденцій демографічного розвитку населення, особливо на нижчому адміністративно-територіальному рівні, оскільки саме тут формуються демовідтворювальні процеси і забезпечуються процеси життєдіяльності населення. Метою наукової роботи є дослідження основних тенденцій демографічного розвитку населення малих сільських населених пунктів Закарпатської області та виявлення чинників, які генерують депопуляційні явища і на цій основі сформулювати рекомендації прикладного характеру щодо мінімізації їх впливу на демовідтворювальні процеси сільського населення. У відповідності до поставленої мети у статті проведено аналіз основних тенденцій демографічного розвитку населення малих сільських населених пунктів Закарпатської області за останні 30 років. Дослідження демовідтворювальних процесів здійснено з урахуванням структури населення в розрізі природно-економічних зон області, що охоплює малі села низинної, передгірської та гірської природно-економічних зон. Встановлено, що вертикальна зональність впливає не тільки на умови ведення бізнесу, підприємницьку активність населення, але і на динаміку природного приросту населення. Значна увага приділена аналізу динаміки зміни чисельності населення, що проживає у малих населених пунктах, виявлено основні причини, які детермінують посилення депопуляції населення в малих селах гірської природно-економічної зони. Доведено факт зменшення щільності населення малих сіл по мірі віддаленості їх від районних центрів і міст. Проаналізовано зміни статево-вікової структури населення малих сільських поселень, виявлено чинники, які деформують статево-вікову структуру населення, дія яких у недалекій перспективі призведе до зменшення чисельності економічно активного населення та зростання бюджетних витрат на утримання осіб старше працездатного віку. Обґрунтовано необхідність здійснення комплексу заходів, що покликані забезпечити ефективну реалізацію демографічної політики, спрямованої на підвищення якості людського потенціалу сільського населення, збереження та відтворення його життєвого і трудового потенціалу