Анотація
Цифровізація діяльності органів публічної влади – процес, спрямований на покращення доступу до товарів та послуг. Необхідність спрощення доступу до послуг, зокрема, державних, стимулювання економіки, чому може значно посприяти цифрова трансформація, зумовлює актуальність цього дослідження. Мета статті – проаналізувати сучасні тенденції цифрової трансформації у системі державного управління і діяльності органів публічної влади. У ході дослідження було використано загальнонаукові методи, зокрема аналіз та синтез, а також метод порівняння. Було розглянуто напрямки підвищення ефективності прийняття управлінських рішень органами публічної влади за допомогою використання інформаційно-комунікаційних технологій та цифровізації. Обґрунтовано, що активізація процесів використання новітніх інформаційних технологій при забезпеченні різноманітних процесів органами публічної влади визначає початок формування власної української моделі цифровізації публічного управління. Цифрова трансформація державного управління визначена інструментом вирішення проблем суспільства, що здатний забезпечити значну економію державних витрат, від чого виграють не лише адміністрація, а й громадяни, щоденні потреби і турботи яких опиняються в центрі стратегій державного управління. Було доведено ефективність наслідків переведення послуг для громадян у цифровий формат, зокрема полегшенню доступу до них та їх використання. Було визначено необхідні умови для успішної цифрової трансформації
Ключові слова
цифрове громадянство, цифровізація державного управління, електронний уряд, публічне адміністрування, цифровий доступ
Використані джерела
1. Mytiai, O.V., & Svitovyi, O.M. (2018). Research on the concepts of “governance” and “public administration”. State and Regions. Series: Public Management and Administration, 1(61), 124-128. http://dx.doi.org/10.20476/jbb.v25i1.9627.
2. Kyriakidou, E., & Vazakidis, A. (2020). Financial crisis and public reforms: Moving from public administration to public management. Cost allocation and performance information for decision-making process in the public sector. The case of the Greek public sector under the Greek crisis. CEUR Workshop Proceedings, 2761, 252-262. https://doi.org/10.4135/9781446286258.
3. Jonk, E., & Iren, D. (2021). Governance and communication of algorithmic decision making: A case study on public sector. 23rd IEEE Conference on Business Informatics, 1, 151-160. https://doi.org/10.48550/arXiv.2110.09226.
4. Rainey, H., Ronquillo, J., & Avellaneda, C. (2010). Decision making in public organizations. Handbook of decision making. Chichester: Wiley.
5. Cestari, J.M.A.P., Loures, E.D.F.R., & Santos, E.A.P. (2018). A method to diagnose public administration interoperability capability levels based on multi-criteria decision-making. International Journal of Information Technology and Decision Making, 17(1), 209-245. https://doi.org/10.1142/S0219622017500365.
6. Glennon, R., Hodgkinson, I., & Knowles, J. (2019). Learning to manage public service organisations better: A scenario for teaching public administration. Teaching Public Administration, 37(1), 31-45. https://doi.org/10.1177/0144739418798148.
7. Mendez, D. (2016). Advanced introduction to public management and administration. Administration, 64(3-4), 123-125. http://dx.doi.org/10.1515/admin-2016-0028.
8. Kim, Y. (2021). Searching for newness in management paradigms: An analysis of intellectual history in U.S. public administration. American Review of Public Administration, 51(2), 79-106. https://doi.org/10.1177/0275074020956678.
9. Pandey, S.K., & Johnson, J.M. (2019). Nonprofit management, public administration, and public policy: Separate, subset, or intersectional domains of inquiry? Public Performance and Management Review, 42(1), 1-10. https://doi.org/10.1080/15309576.2018.1557382.
10. Barr, K., & Mintz, A. (2018). Public policy perspective on group decision-making dynamics in foreign policy. Policy Studies Journal, 46, 69-90. https://doi.org/10.1111/psj.12249.
11. Barbati, C. (2021). Public decision making in the face of complexity: The necessary change. Diritto Pubblico, 27(1), 15-39. https://www.rivisteweb.it/doi/10.1438/100702.
12. Džinić, J., & Manojlović, R. (2018). Analysis of academic papers on quality and performance management in public administration. Zbornik Pravnog Fakulteta u Zagrebu, 68(2), 243-273.
13. Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 649-2017-r “On Approval of the Concept of E-Government Development in Ukraine”. (2017, September). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/649-2017-р#Text.
14. Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 67-2018-r “On Approval of the Concept of Development of the Digital Economy and Society of Ukraine for 2018-2020 and Approval of the Action Plan for its Implementation”. (2018, October). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#Text.
15. Karpenko, O. (2017). Digital regulation: Implementation imperatives in Ukraine. Current Problems of Public Administration, 3(71), 57-61.
16. Marutian, R.R. (2018). Information technologies of intellectual management in public administration practice: Foreign and domestic experience. Bulletin of the National University of Civil Defense of Ukraine, 2(9), 146-153.
17. Kouziokas, G.N. (2017). An information system for judicial and public administration using artificial intelligence and geospatial data. ACM International Conference Proceeding Series, F13252328, article number 3139402. http://dx.doi.org/10.1145/3139367.3139402.
18. Torres Alfonso, A.M., Trevilla Rojas, N., & Urbay Rodríguez, M. (2020). Preparation of executives of public administration for knowledge management in virtual environments. Universidad y Sociedad, 12(5), 300-307.
19. Chunpir, H.I., & Ismailzadeh, M. (2020). Comparison of information technology service management (ITSM) practices in e-infrastructures, libraries, public administration and the private sector. Advances in Intelligent Systems and Computing, 972, 32-41. http://dx.doi.org/10.1007/978-3-030-19135-1_4.
20. Purón-Cid, G. (2017). Information technology strategy and management curricula in public administration education in Latin America. Journal of Public Affairs Education, 23(3), 903-924. https://doi.org/10.1080/15236803.2017.12002295.
21. Nikolina, I.I., Hulivata, I.O., Husak, L.P., Radzihovska, L.M., & Nikolina, I.I. (2020). Assessment of digitalization of public management and administration at the level of territorial communities. Scientific Bulletin of the National Hirnychy University, 5, 150-156. http://dx.doi.org/10.33271/nvngu/2020-5/150.
22. Gil-Garcia, J.R., & Pardo, T.A. (2005). E-government success factors: Mapping practical tools to theoretical foundations. Government Information Quarterly, 22(2), 187-216. https://doi.org/10.1016/j.giq.2005.02.001.
23. Hedvicakova, M., & Svobodova, L. (2017). Use of smart technologies in the e-learning course project management. Smart Innovation, Systems and Technologies, 75, 167-176. https://doi.org/10.1007/978-3-319-59451-4_17.
24. Hak, M., Andrlic, B., & Sostar, M. (2018). Using information technology in business process re-engineering: Case study of tax administration Croatia. CEUR Workshop Proceedings, 2280, 160-166.
25. Polkowski, Z., & Jozwiak, M. (2021). Internet of things in public administration. In 4th International conference on computational intelligence and communication technologies (pp. 343-349). Jaipur: IEEE Xplore.
26. Rot, A., Sobińska, M., Hernes, M., & Franczyk, B. (2020). Digital transformation of public administration through blockchain technology. Studies in Computational Intelligence, 887, 111-126. http://dx.doi.org/10.1007/978-3-030-40417-8_7.
27. Toapanta, S.M.T., Gallegos, L.E.M., De Los, A.U.M.E., & Solis, M.P. (2020). Suitable parameters to optimize the information and communication technology resources in a public company of Ecuador. In 2020 Asia Conference on Computers and Communications (pp. 67-74). Singapore: IEEE Xplore. https://doi.org/10.1109/ACCC51160.2020.9347940.
28. Scholta, H., Balta, D., Räckers, M., Becker, J., & Krcmar, H. (2020). Standardization of forms in governments: A meta-model for a reference form modeling language. Business & Information Systems Engineering, 62, 535-560. https://doi.org/10.1007/s12599-019-00623-1.
29. High representative of the Union for foreign affairs and security policy. (2020). Eastern Partnership policy beyond 2020 Reinforcing Resilience – an Eastern Partnership that delivers for all. Retrieved from https://eeas.europa.eu/sites/ default/files/1_en_act_part1_v6.pdf.
30. Řepa, V. (2021). Digital transformation of public administration. Architecting the digital rransformation. Cham: Springer.
31. McQuiston, J., & Manoharan, A. (2021). E-Government and information technology coursework in public administration programs in Asia. Teaching Public Administration, 39(2), 210-226. https://doi.org/10.1177/0144739420978249.
32. Santos, B. (2017). Improving urban planning information, transparency and participation in public administrations. International Journal of E-Planning Research, 6(4), 58-75.
33. Zeleti, F.A., Walsh, G.S., Ojo, A., & Mulligan, E. (2021). A case of the governance of digital technology in tax administration. ACM International Conference Proceeding Series, 298-307. http://dx.doi.org/10.4018/978-1-5225-7030-1.ch042.
34. Gil-Garcia, J.R., & Martinez-Moyano, I.J. (2007). Understanding the evolution of e-government: The influence of systems of rules on public sector dynamics. Government Information Quarterly, 24(2), 266-290. https://doi.org/10.1016/j.giq.2006.04.005.
35. Vogl, T., Seidelin, C., Ganesh, B., & Bright, J. (2020). Smart technology and the emergence of algorithmic bureaucracy: Artificial intelligence in UK local authorities. Public Administration Review, 80(6), 946-961. https://doi.org/10.1111/puar.13286.
36. European Union (2002). eEurope 2005. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?uri=LEGISSUM%3Al24226.
37. Digital economy and society index report 2020 – digital public services. (2020). Retrieved from https://ec.europa.eu/ digital-single-market/en/digital-public-services.
38. Yegorov, I.Yu., & Gryga, V.Yu. (2019). Comparative analysis of the availability of digitalization indicators in Ukraine and other Eastern Partnership countries. Statistics of EU, 3, 56-62. https://doi.org/10.31767/su.3(86)2019.03.06.
39. The digital economy and society index (DESI). (2021). Retrieved from https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/desi.
40. Digital agenda of Ukraine – 2020 (“Digital agenda” – 2020): conceptual framework (version 1.0). (2016). Retrieved from https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf.
41. Sus, L., & Onychuk, M. (2019). Functioning of state participating banks at the market of bank services of Ukraine. Scientific Horizons, 4(77), 67-76. doi: 10.33249/2663-2144-2019-77-4-67-76.