Анотація
Політика «подвійного скорочення» застосовується урядом Китаю, а тому оцінка її впливу на різні складові економічного та соціального розвитку в цій та інших країнах є актуальною. Метою даної роботи було визначити, як відтік студентів за кордон (внаслідок застосування політики «подвійного скорочення») впливає на економічний розвиток місцевих економік. Основними методами дослідження були аналіз, абстрагування та прогнозування. У статті представлено опитування китайських студентів, які навчаються за кордоном, яке показує відмінності у задоволеності, вартості життя та рівнях зайнятості в різних країнах. Також розглянуто сутність політики «подвійного скорочення», яка була спрямована на вирішення різних проблем в системі освіти. Описано мету політики та фактичний вплив, який вона мала на студентів та викладачів. Крім того, зазначено, як політика була пов’язана з еміграцією студентів, а також детально обговорено негативні та позитивні наслідки політики для країни. Також було досліджено кореляцію між цими факторами та валовим внутрішнім продуктом, що дозволило виявити потенційну взаємодію між цими показниками. Зокрема, було показано, що рівень задоволеності освітою був різноманітним і не мав значної кореляції з іншими факторами, такими як безробіття та вартість життя. У свою чергу, були виділені інші показники, які дійсно впливали на рівень задоволеності навчанням. Ця робота привносить нові знання в оцінку розвитку економіки Китаю та його освітнього сектору. Вона також забезпечує краще розуміння того, як тенденції еміграції студентів впливають на економічний розвиток інших країн
Ключові слова
регіоналізм; соціально-економічні наслідки; економічні наслідки; освіта; сталість
Використані джерела
1. Aliyeva, M. (2023). Company management decision-making based on the analysis of events after the reporting period. Problems and Perspectives in Management, 21(4), 739-756. doi: 10.21511/PPM.21(4).2023.55.
2. Cheng, M.T., & Agyeiwaah, E. (2022). Exploring Chinese students’ issues and concerns of studying abroad amid COVID-19 pandemic: An actor-network perspective. Journal of Hospitality, Leisure, Sport & Tourism Education, 30, article number 100349. doi: 10.1016/j.jhlste.2021.100349.
3. Cheng, X., Chan, L.K., Li, H., & Yang, X. (2020). Histology and embryology education in China: The current situation and changes over the past 20 years. Anatomical Sciences Education, 13(6), 759-768. doi: 10.1002/ase.1956.
4. Dai, K. (2023). “Double reduction” policy in education industry and firm values: Evidence from China. Finance Research Letters, 54, article number 103696. doi: 10.1016/j.frl.2023.103696.
5. Guo, L., Huang, J., & Zhang, Y. (2019). Education development in China: Education return, quality, and equity. Sustainability, 11(13), article number 3750. doi: 10.3390/su11133750.
6. Huang, J. (2020). Successes and challenges: Online teaching and learning of chemistry in higher education in China in the time of COVID-19. Journal of Chemical Education, 97(9), 2810-2814. doi: 10.1021/acs.jchemed.0c00671.
7. Li, J., & Eryong, X. (2021). New directions towards internationalization of higher education in China during post-COVID 19: A systematic literature review. Educational Philosophy and Theory, 54(6), 812-821. doi: 10.1080/00131857.2021.1941866.
8. Li, J., Li, X., Shi, A., & Yang, Q. (2021). The impact of the double reduction policy. Advances in Social Science, Education and Humanities Research, 637, 713-720. doi: 10.2991/assehr.k.220131.131.
9. Li, J., Yan, S., Zhang, X., & Li, X. (2022). The media public opinion analysis on the implementation of “Double Reduction” policy in education based on big data. Wireless Communications and Mobile Computing, 2022, article number 1093358. doi: 10.1155/2022/1093358.
10. Liu, Q. (2022). Analysis on the influence of double-reduction policy on three-child policy. Advances in Social Science, Education and Humanities Research, 664, 1862-1866. doi: 10.2991/assehr.k.220504.338.
11.Neamtu, D.M. (2014). Education, the economic development pillar. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 180, 413-420. doi: 10.1016/j.sbspro.2015.02.138.
12. Ozturk, I. (2008). The role of education in economic development: A theoretical perspective. Journal of Rural Development and Administration, 33(1), 39-47.
13. She, B., Ramasamy, S.S., & Loahavilai, P. (2023). Analysis of the impact of the “double reduction” policy on the educational processes of Chinese students studying in Europe. International Journal of Chinese Education, 12(1), 1-11. doi: 10.1177/2212585X231169740.
14. The General Office of the Central Committee of the Communist Party of China and the General Office of the State Council issued “Opinions on Further Reducing the Homework and Off-Campus Workload of Compulsory Education Students.” (2023). Retrieved from https://www.gov.cn/zhengce/2021-07/24/content_5627132.htm
15. The World Bank. (2023). World Development Indicators. Retrieved from https://databank.worldbank.org/reports.aspx?source=2&series=NY.GDP.MKTP.CD&country#
16. Wang, D., Chen, X.X., Ma, Z., Liu, X., & Fa, F. (2022). Has the “Double Reduction” policy relieved stress? A follow-up study on Chinese adolescents. Child and Adolescent Psychiatry and Mental Health, 16, article number 91. doi: 10.1186/s13034-022-00530-6.
17. Wang, Q., Luo, X., & Yang, J. (2021). Understanding China’s double reduction policy on educational economy. Global Economic Observer, 10(1), 63-69.
18. Wen, S., & Jianmin, H. (2023). A comparative study on the teaching effect of delayed service after music class in urban and rural primary schools under the “double reduction” policy, taking A and B primary schools as examples. Eurasian Journal of Educational Research, 102(2022), 323-341. doi: 10.14689/ejer.2022.102.017.
19. Wu, B. (2021). Research on the impact of China’s “double reduction” policy on out-of-school remedial classes. Advances in Economics, Business and Management Research, 203, 548-552. doi: 10.2991/assehr.k.211209.091.
20. Xu, B. (2021). From massification towards post-massification: Policy and governance of higher education in China. Journal Indexing and Metrics, 10(3). doi: 10.1177/22125868211046032.
21. Yang, J. (2022). The impacts of COVID-19 on Chinese students studying abroad. Advances in Social Science, Education and Humanities Research, 730, 196-206. doi: 10.2991/978-2-38476-004-6_26.
22. Zhang, C. (2023). Factors affecting the development of education in China. Journal of Education Humanities and Social Sciences, 13, 110-117. doi: 10.54097/ehss.v13i.7865.
23. Zhang, X., Zhao, W., & Zhou, K. (2022). An empirical analysis of double reduction education policy based on public psychology. Frontiers in Psychology, 13, article number 952719. doi: 10.3389/fpsyg.2022.952719.
24. Ziberi, B.F., Rexha, D., Ibraimi, X., & Avdiaj, B. (2022). Empirical analysis of the impact of education on economic growth. Economies, 10(4), article number 89. doi: 10.3390/economies10040089.