Воєнні виклики трансформували економіку України, що актуалізувало потребу у переоцінці джерел її продуктивності. Метою було змоделювати вплив цих факторів на ВВП України за допомогою виробничої функції Кобба-Дугласа та залишку Солоу. Проаналізовано статистичні дані за 2014-2024 роки, виконано регресійний аналіз для визначення взаємозв’язку між основними економічними змінними, а також оцінено еластичність капіталу та праці. Залишок Солоу використовувався для оцінки технологічного рівня економіки та ідентифікації екзогенних факторів, що впливають на продуктивність. Результати дослідження показали, що витрати на науково-технічну діяльність мали негативний вплив у короткостроковій перспективі, що пов’язано з недостатнім рівнем фінансування та макроекономічною нестабільністю. Військові витрати не забезпечили значного приросту продуктивності через їхню непродуктивну спрямованість. Натомість міжнародна допомога сприяла макроекономічній стабільності, однак не стимулювала довгострокове зростання. Частковий внесок факторів у формування залишку Солоу склав 27,92 % для інновацій, 25,95 % для військових витрат та 20,99 % для міжнародної допомоги. Модель показала високе значення R² (0,96), що свідчить про її надійність у поясненні змін TFP. Було розроблено рекомендації для підвищення економічної продуктивності України, які передбачають покращення науково-технічної діяльності через покращення фінансування наукових досліджень, раціоналізацію оборонних витрат завдяки інтеграції військових інвестицій у загальну економічну стратегію, а також ефективне залучення міжнародної допомоги для проведення структурних реформ і розвитку людського капіталу. Отримані результати можуть слугувати основою для формування економічної політики, спрямованої на післявоєнне відновлення країни