У сучасних умовах глобалізації фінансових ринків та поширення міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) питання якості фінансової звітності за цими стандартами набуває особливої актуальності. Принципо-орієнтований характер цих стандартів передбачає широке використання різних облікових моделей, що безпосередньо впливають на формування фінансових показників та рівень їх інформаційної корисності для користувачів. Водночас відсутність єдиного жорсткого алгоритму застосування облікових моделей породжує ризики зниження порівнянності, ускладнення інтерпретації та неоднозначності аналітичних висновків. Метою статті було дослідження ролі облікових моделей у формуванні якості фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності та оцінка їх впливу на інформаційну корисність фінансових показників для різних груп користувачів. Методологічну основу дослідження становили методи теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу, системного підходу та логічного моделювання, що дозволило комплексно проаналізувати взаємозв’язок між принципами міжнародних стандартів фінансової звітності, обліковими моделями та якісними характеристиками фінансової інформації. У результаті дослідження встановлено, що якість фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності формується не лише через дотримання стандартів, а передусім через вибір і застосування конкретних облікових моделей. Обґрунтовано, що різні моделі оцінки активів і зобов’язань по-різному впливають на релевантність, достовірність, порівнянність та зрозумілість фінансової інформації. Виявлено наявність концептуального компромісу між підвищенням економічної реалістичності показників та зростанням складності їх інтерпретації. Доведено, що інформаційна корисність фінансової звітності значною мірою залежить від професійних суджень та аналітичної здатності користувачів. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості їх використання для вдосконалення аналітичних підходів до оцінки фінансової звітності за МСФЗ, підвищення якості управлінських і інвестиційних рішень, а також розвитку методології фінансового аналізу в умовах принципо-орієнтованого обліку