Метою даної роботи є окреслення детермінантів аналізу конкурентоспроможності підприємства, які забезпечують його адекватність та результативність. В ході дослідження були застосовані методи наукової абстракції, прийом типологізації, метод узагальнення та інші. Детермінантами аналізу конкурентоспроможності визначені складові організації аналітичної роботи, які забезпечують реалізацію принципів її адекватності та результативності. Принципом адекватності запропоновано вважати відповідність програми аналізу реаліям сучасного економічного світу. Принцип результативності відображає необхідність виявлення можливостей побудови конкурентоспроможності підприємства. Детермінанти аналізу включають групу методично-процесуальних та групу секторально-управлінських. Перша група охоплює таки, що спрямовані на розширення або вдосконалення методичної бази дослідження та експертних компетенції. Секторально-управлінські охоплюють основні сегменти конкурентоспроможності економічної системи та реалізуються через управлінські дії. Методично-процесуальні включають в себе методичну детермінанту та детермінанту експертної компетентності. Методична детермінанта аналізу конкурентоспроможності передбачає необхідність впровадження сучасних методик аналітичної роботи, до яких віднесено прийоми Forsight, Space-, SWORT-analysis та інші. Компетентність як наступна детермінанта представлена сукупністю професійних, поведінкових, культурних та психологічних якостей експертів, що забезпечують досягнення мети аналітичної програми. Секторально-управлінський підрозділ детермінантів аналізу здатний охопити широке коло складових конкурентоспроможності та системи управління нею, але такими, що суттєво впливають на стратегічну життєдіяльність підприємства в даному дослідженні виділені сектор інноваційної діяльності та аналіз ризику. Сектор інноваційної діяльності підприємства виступає головним напрямком формування стратегічної конкурентоспроможності. Разом з тим, інноваційна активність є вельми ризикованою, тому виявлення можливої конкурентоспроможності підприємства спирається на результати аналізу ризиків як важливої частини управління. Запропоновано в процесі аналізу конкурентоспроможності підприємства враховувати можливі моделі інноваційного розвитку бізнесу: абсорбційну та генеруючу, які мають різні ступені ризикованості та вимагають різних методичних підходів. Практична значимість даного дослідження полягає у забезпеченні аналітиків інструментарієм, що сприяє підвищенню якості аналізу на основі дотримання принципів адекватності та результативності. У подальшому дослідженні заплановано розробити математичну модель аналізу впливу факторів на рівень конкурентоспроможності підприємства.