У статті досліджено погляди В.І. Вернадського на особливості й закономірності взаємозв’язку між економічними та екологічними факторами у процесі взаємоіснування суспільства і навколишнього середовища. Мета статті – теоретико-методологічне обґрунтування еколого-економічних поглядів В.І. Вернадського, виокремлення та аналіз категорій «еколого-економічний багатофакторний взаємозв’язок» та «екологоекономічна поліфункціональність» у процесі трансформації природи і суспільства. Висвітлено його вчення про середовище та обґрунтовано роль людини, її розумової й наукової, екологічної та економічної діяльності на етапі виникнення нового стану біосфери – ноосфери. Поняття «ноосфера» розглядається як інтегрована система, в якій поєднані еколого-економічні фактори трансформації суспільства і природи за допомогою такого механізму як вищий людський розум. Обґрунтовано та висвітлено еколого-економічні погляди В.І. Вернадського у процесі трансформації природи і суспільства, а також його внесок у світове наукознавство. Аналіз основних чинників еколого-економічного взаємозв’язку показав, що характер цього взаємозв’язку є закономірним, надзвичайно тісним й, практично, нероздільним, проте досить суперечливим й часто взаємно-деструктивним. Зокрема, виникненню негативних екологічних факторів часто спричинює економічна діяльність людини, і навпаки: несприятливі природні умови можуть перешкоджати економічній діяльності людини. Висвітлено точку зору В.І. Вернадського, який зазначав, що виробнича діяльність людини набуває щоразу більших масштабів, які можна порівняти з геологічними перетвореннями, що поглиблює екологічні ризики. На основі еколого-економічних поглядів В.І. Вернадського, зроблена спроба виділити й проаналізувати еколого-економічні функції людини у процесі трансформації біосфери в ноосферу. Виділено основні положення вчення В.І. Вернадського про ноосферу, у яких чітко простежується синтез природознавчих та соціогуманітарних ідей: домінування ролі людини, зокрема, економічної, у порівнянні з багатьма екологічними процесами; зростання значення економічної, соціальної, політичної, культурної співпраці урядів, країн щодо вирішення питань економічної, духовної та екологічної політики в планетарному масштабі. Здійснено спробу виокремлення й аналізу еколого-економічних функцій людини у системі глобальних перетворень суспільства і природи, в напрямку формування якісно нового навколишнього середовища.