У науковій праці висвітлено поняття інтелектуального капіталу. Провідним «ядром» національної системи формування інтелектуального капіталу є наука (як сукупність наукових установ), освіта (як сукупність вищих навчальних закладів, що займаються науковою, інноваційною та впроваджувальною діяльністю), інноваційні підприємства (тобто підприємства, які реально виробляють та впроваджують інновації і, на цій основі, виробляють інноваційні товари та послуги). Мета статті – викласти результати досліджень з проблем формування та використання інтелектуального капіталу суспільства. При проведенні дослідження використовувалися загальнонаукові та специфічні методи та прийоми пізнання економічних явищ і процесів: аналізу і синтезу, індукції та дедукції, методи статистичного аналізу, метод експертних думок, метод зіставлення та інші. Відмічається, що запорукою економічного (комерційного) успіху нині є ефективні інвестиції у розвиток людського капіталу, продукування нових знань, виробництво і впровадження ресурсозаощадливих технологій тощо. В таких умовах основним джерелом зростання вартості стає створення ефективної системи формування та використання інтелектуального капіталу. Відмічається, що складною методологічною проблемою є оцінювання процесів формування та використання інтелектуального капіталу у національному господарстві, оскільки статистика відповідні дані не узагальнює та не оприлюднює. У науковій праці обґрунтована доцільність про оцінювання використання інтелектуального капіталу на основі аналізу інноваційної активності. Наведено аналітичні дані тенденцій інноваційної активності. Падіння показників інноваційної активності пояснюється відсутністю мотивацій до розробки та впровадження інновацій, а також фактичному ігноруванні менеджменту промислових підприємств вимог щодо обліку та моніторингу результатів інноваційної діяльності. Формування цілісної системи підтримки відтворення інтелектуального капіталу має будуватися на базі можливостей національної інноваційної системи. В рамках реалізації державної інноваційної політики необхідно вживати заходів, спрямованих на досягнення високої ефективності національної інноваційної системи. Визначено перспективні напрями інноваційної та науково-технологічної діяльності. Одним із основних завдань сучасної державної економічної політики є розробка і здійснення заходів із прискорення розвитку високотехнологічних виробництв.