У статті запропоновано методичний підхід до оцінки зовнішньоекономічної складової конкурентоспроможності промисловості. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вдосконалення методичного інструментарію оцінки конкурентоспроможності промисловості в умовах ЗВТ між Україною та ЄС. Окрім методичного характеру, вивчення зовнішньоекономічної складової конкурентоспроможності промисловості пов’язано із необхідністю отримання об’єктивної оцінки експортних можливостей країни чи регіону. Мета статті – виклад та обґрунтування методичного підходу до інтегральної оцінки зовнішньоекономічної складової конкурентоспроможності промислового сектора економіки. Практична ціль дослідження – розробка і подання методичного інструментарію розрахунку видів конкуренції та визначення рівня конкурентоспроможності промисловості за товарними групами, підгрупами чи видами промислової діяльності. Філософія запропонованого підходу ґрунтується на елементах концепції теорій абсолютним переваг А. Сміта і порівняльних переваг Д. Рікардо. Методичні аспекти підходу розкрито за допомогою застосування інструментів економічного аналізу. Оцінювання конкурентоспроможності промислового сектора економіки запропоновано здійснювати у три етапи: формування інформаційної бази даних; аналіз динаміки і структури експорту та імпорту промисловості; комплексна оцінка зовнішньоекономічної складової конкурентоспроможності промисловості. Завданням I етапу є створення необхідної інформаційної бази даних для проведення оцінки експорту, імпорту та виробництва промислової продукції. На ІІ-му етапі дослідження проводиться аналіз динаміки і структури експортно-імпортних операцій та здійснюються аналітичні підсумки. На ІІІ-му етапі дослідження здійснюється комплексна оцінка експортно-імпортних операцій і пропонується розрахунок коефіцієнтів покриття експорту імпортом товарів, частки експорту товарів у загальному їх виробництві, співвідношення «доданого продукту» до експорту товарів і залежності від імпорту товарів. Розрахунок показників здійснюється у розрізі країни, регіону, товарних груп, і визначається у грошових та натуральних одиницях. Очікується, що отримана аналітична інформація сприятиме прийняттю інвестиційних і управлінських рішень, формуванню виробничих та торговельних тактик і стратегій, а також розробці регіональної та національної інвестиційної політики.