Метою дослідження є аналіз основних особливостей мотивації творчої праці, виявлення чинників, та розгляд ключових відмінностей у поняттях «творчість» і «креативність»; визначення структурних складових та дослідження можливостей реалізації накопиченого і розробка нового мотиваційного інструментарію до стимулювання творчої праці. Методи дослідження: аналіз, синтез, індукція, дедукція, системний підхід. В ході дослідження встановлено, що підвищення попиту на кваліфіковану робочу силу і зростаюча активність іноземних програм щодо пошуку творчих осіб і розробка міграційних програм «вимивання» творчого потенціалу для забезпечення зростання економік розвинених країн є показником того, що саме творчі особи є двигуном економічного зростання країни. У зв'язку з цим обґрунтовано, що на різних рівнях управління творчою працею на нього впливатимуть різні групи мотивів, стимулів і чинників. Доведено, що підвищення показників творчих здібностей персоналу дає можливість легко і швидко освоїти специфіку діяльності в інноваційному середовищі, що дозволяє забезпечити його стійке функціонування в довгостроковій перспективі. Необхідно відзначити доцільність системного підходу до розробки заходів щодо стимулювання творчої діяльності на різних рівнях управління національною економікою: мікроекономічному, макроекономічному, регіональному і окремих індивідів. Лише комплексна реалізація заходів щодо стимулювання творчої праці на всіх рівнях управління, розробка і впровадження дієвого економічного механізму мотивації творчої праці приведе до підвищення творчої активності в Україні. Перспективним для подальших досліджень є пошук інших шляхів і способів прямого і непрямого стимулювання до творчості і виявлення таких мотиваційних чинників, які характерні для працівників інноваційних організацій.