Успішне функціонування економіки країни тісно пов’язане з оптимальним забезпеченням бюджету. Від цього залежить дієвість економічної політики держави та її вплив на економічну і фінансову стабільність, рівень життя населення тощо. Особливої актуальності дане питання набуває у певні кризові періоди, яким став 2020 рік та пандемія COVID-19. Метою статті є дослідження стану і тенденцій впливу COVID-19 на економічну ситуацію у світі і визначення соціально-економічних втрат, яких зазнає Україна від пандемії цієї хвороби. У статті обґрунтовано, що зменшення фінансових можливостей держави потребує переформатування інструментів фінансової політики держави на користь інших, менш затратних джерел стимулювання. Визначено, що в якості впливового стимулюючого чинника економічного розвитку переважна більшість країн світу виділяють податкове стимулювання. Проаналізовано систему стимулюючих заходів щодо підтримку бізнесу в таких країнах, як Німеччина, Італія, США. Визначено особливості та спрямованість стимулюючих заходів, застосованих в Україні. Зроблено висновок, що в умовах «коронакризи» Україна вдалася до кроків, які роблять всі цивілізовані країни світу: вона зменшує заплановані доходи бюджету і збільшує видатки, які спрямовані на протидію пандемії. Проте системи запропонованих стимулюючих заходів недостатньо для підтримки бізнес структур. Обґрунтовано, що переважна більшість заходів носить не економічну, а соціальну спрямованість. Наукова новизна отриманих результатів полягає у визначенні необхідності застосування інструментів більш активної податкової та бюджетної політики, спрямованої на ґрунтовну підтримку бізнес структур, з метою зменшення негативного впливу світової економічної кризи. Визначено, що насамперед вагомою повинна бути підтримка малого бізнесу та само зайнятого населення України, як найбільш вразливої категорії бізнес структур України. Подальші дослідження будуть спрямовані на аналіз економічних наслідків карантину, втрат економіки після подолання коронавірусної хвороби.