Актуальність дослідження питання вибору моделі інтеграції підприємств пов’язана з необхідністю вирішення різноманітних проблем, які постали перед українськими підприємствами в умовах пандемії COVID-19, серед яких: зниження прибутковості, скорочення інвестицій, підвищення рівня витрат на забезпечення захисту та безпеки працівників, перехід до екологічного та ощадного виробництва та інші. Мета статті полягає в аналізі наявних українських і закордонних моделей бізнесу, заснованих на синергії та інтеграції, які дають змогу сформувати підприємницьку структуру. Теоретико-методологічною основою дослідження є загальнонаукові та специфічні методи, за допомогою яких вирішується проблема функціонування, інтеграції та розвитку підприємств в умовах пандемії COVID-19. У статті узагальнено проблеми, з якими стикнулися українські підприємства в умовах пандемії COVID-19. Запропоновано як один із напрямів виходу українських підприємств із кризи після пандемії COVID-19, перехід до моделей бізнесу, заснованих на синергії та інтеграції з формуванням підприємницької структури. Для цього узагальнено українські та закордонні моделі формування підприємницьких структур, заснованих на синергії та інтеграції. Виокремлено такі моделі, що розроблено українськими дослідниками: модель горизонтально-інтегрованої підприємницької структури; модель вертикально-інтегрованої підприємницької структури; модель глобально-інтегрованої підприємницької структури; модель конгломератно-інтегрованої підприємницької структури. Також узагальнено такі моделі, які розроблено закордонними дослідниками: модель кількісної оцінки впливу інтеграції підприємства на результати його діяльності; інформаційна модель; модель проектування та впровадження інтегрованої системи підприємств; модель «Трьох лінз»; модель бізнес-кейсів; модель між- та внутрішньоорганізаційного співробітництва